Дозвольте представити Лесю Українку (1871 – 1913) — видатну українську письменницю, перекладачку, культурну діячку, чиє ім’я стоїть в одному ряду із геніальними Тарасом Шевченком та Іваном Франком. Саме вона стала для багатьох поколінь символом України, її непокори, самобутності та незалежності.

Торік, у день народження Лесі Українки, який був 25 лютого 2020 року, Національний банк України ввів в обіг оновлених 200 гривень, які повинні поступово замінити попередню банкноту.


На аверсі четвертого покоління сучасних гривень портрет Лесі Українки перенесено в центр купюри. Раніше її зображення було з правого боку.


ХАРАКТЕРИСТИКИ ЗАХИСТНИХ ЕЛЕМЕНТІВ

Банкнота надрукована на тонованому папері з ніжно-рожевим відтінком, що відповідає переважному кольору зображень на банкноті. Розмір банкноти - 75х148 мм.


1. Водяні знаки.

Багатотоновий водяний знак – зображення, утворене внутріш-ньою структурою паперу в різних тонах (світліших і темнішіх від паперу), що повторює портретне зображення Л. Українки; світлий елемент водяного знака – зображення цифрового позначення номіналу (розміщено вертикально в правій нижній частині багатотонового водяного знака).


2. Елемент SPARK.

Оптично-змінне стилізоване зображення водяної лілії, що має кінетичний ефект. При зміні кута нахилу банкноти

на ділянках зображення спостерігаються поступові переходи від пурпурного кольору до золотисто-зеленого.


3. Захисна стрічка.

Повністю занурена в товщу паперу захисна полімерна стрічка з магнітним кодом, на якій за допомогою збільшувального скла можна побачити зображення у прямому та перевернутому вигляді: «200 ГРН», елемент малого Державного Герба України (тризуб) і підкреслене цифрове позначення номіналу «200».


4.  "Віконна" захисна стрічка.

Частково введена в товщу паперу захисна стрічка синього кольору з яскраво вираженим кінетичним ефектом. Стрічка містить зображення цифрового позначення номіналу та графічного знака гривні. При зміні кута нахилу банкноти змінюється напрямок руху фонового зображення стрічки.


5. Латентне зображення.

Зображення цифрового позначення номіналу: цифри видимі під час розглядання банкноти на рівні очей проти світла під гострим кутом:

темні на світлому фоні – при розгляданні банкноти з довгої сторони;

світлі на темному фоні – при розгляданні банкноти з короткої сторони.


6. Рельєфні елементи

Елементи зображень на лицьовому боці банкноти, виконані спеціальним друком, шорсткість яких відчувається на дотик; для прикладу наведені збільшені зображення:

a) написи та зображення;

б) елемент для людей з послабленим зором;

в) фрагмент портрета.


7. Наскрізний елемент.

Зображення цифрового позначення номіналу, усі елементи якого збігаються та доповнюють один одного під час розглядання банкноти проти світла.


8. Орловський друк.

Спеціальний вид друку, що забезпечує різкий перехід одного кольору в інший на елементах дизайну без їхніх розривів і зміщення.


9. Райдужний друк.

Спеціальний вид друку, що забезпечує поступовий перехід одного кольору в інший на елементах дизайну

без їхніх розривів і зміщення.


10. Мікротексти.

Написи, що повторюються і які можна прочитати за допомогою збільшувального скла.


На реверсі 200 гривень зображена В’їзна вежа Луцького замку - найстаріша споруда міста. Біля вежі росте старе дерево, якому понад 200 років. Саме під деревом Леся Українка, яка провела дитинство у Луцьку, мабуть, любила відпочивати та писати вірші. 


В’їзна вежа Луцького замку зведена останнім великим князем Галицько-Волинського князівства Дмитром Любартом у 1340 – 1383 рр. Упродовж століть Луцький замок залишався могутньою фортецею, адміністративною, політичною і духовною столицею краю. У ньому діяв крайовий уряд, збиралися сейми і станові суди волинської шляхти.


25 лютого 2021 року ми святкуємо 150-річчя Лесі Українки, і я закликаю всіх членів IBNS проголосувати за 200 гривень тут https://bit.ly/3tdq3H0